Codein Purple Drank Людиново

Ало, бро! Раскладываю тебе свою историю, которая началась с закладок и полного потеряшки моей души. Я был на халяве, понимаешь, и случайно наткнулся на этот клочок пурги, который оказался дрянью из другого мира. Это был настоящий бзик, который превратил меня в вампира, ахаха!

Мне казалось, что нирвана открывает свои объятья передо мной, когда я впервые попробовал эту дрянь. Моя жизнь настолько повернулась вверх ногами, что я даже не смог воспринять, что происходит вокруг. Все то, что было важно раньше, стало ничем перед этим новым миром, который открылся передо мной. Я стал зависим от этой дерьмовины и не мог себя контролировать. Все вокруг меня было изувечено, словно таблица, на которую буквально наступили. Я тонул в этой черной дыре, поглощенный своим собственным потерянным сознанием.

Ты знаешь, однажды я забыл, где я нахожусь и зачем живу. Было так, будто я был в ступоре, а окружающий мир стал серым и однообразным. Я потерялся в своих мыслях и больше не мог сосредоточиться на реальности. Все вокруг меня стало пустым, как блокнот, который я забыл заполнить. Я был никем.

Но самое страшное в этом всем было то, что я начал питаться крысами. Да, ты не ослышался! Я стал настоящим вампиром, который пожирал этих мерзких грызунов. Они были моей единственной пищей, когда мой желудок требовал заполнения. Это было более странно, чем целая толкучка на одном фестивале.

Как-то раз, когда я полностью сорвался, я решил попробовать новую смесь. Все брюзжали, что это был лайба, но мне было всё равно. Я закатил эту шприцу прямо в свою жилу, и на секунду во мне заметалось что-то новое. Это был спид - настоящий амфетамин, который дал мне силу и энергию. Я на время забыл о моих потерях и стал, как прыгающая строка на экране.

Так что, мужик, я прожил все это и до сих пор живу в своем маленьком мире. Мой рассказ короток, но как моя жизнь, полная экстремальных переживаний и красок. Если ты хочешь еще больше историй про мои приключения - дай знать, и я с радостью раскажу тебе еще. Но пока, мужик, мне пора уйти и забыть все это, как зачеркнутую строку. Peace, братан! Нам всем нужна любовь и понимание, а не гадость, которую я привнес в свою жизнь.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.